На території Кроноцького заповідника (Камчатка) є навіть не долина, а так, лисина 2кмх250м. Тут не ростуть дерева, немає навіть трави. Тільки трупики птахів, дрібних звірів на каменях. Є й більші – лисиці, ведмеді. Це Долина смерті. Тут дійсно ніщо не живе. (esoreiter.ru)
Згубне місце
Дивне місце, засипане трупами тварин, знайшли в 1975 році вулканолог Леонов і лісник Каляєв. Обох вразив вигляд цього мертвого місця. Крім численних птахів і дрібних гризунів в улоговині лежали мертві рисі, росомахи, лисиці, ведмеді. Звичайно, допитливі вчені не могли пройти повз такого цікавого місця. Для досліджень навіть побудували будиночок недалеко від згубної долини.
Робота не могла не дати результатів. Розкрився механізм роботи «конвеєра смерті». Першими гинули дрібні тварини: птахи, гризуни. Поласувати ним йшли й більші хижаки – лисиці, і теж залишалися тут. Потім «до столу» йшли росомахи – і теж гинули. Так долина ставала кладовищем. Але що було причиною загибелі?
Смерть приходить з-під землі
Серед численних проб (землі, води тощо) найцікавішими виявились проби повітря. Аналіз виявив сильну концентрацію вуглекислого газу і особливо сірководню (камені в долині просто покриті нальотом сірки).
Всі пам’ятають, що Камчатка край небувалої сейсмічної активності, країна вулканів. Долина гейзерів розташована саме в Кроноцькому заповіднику. У Долині смерті, ні гейзерів, ані термальних джерел немає. Але в глибині кипить вулканічний котел, викидаючи через ущелини смертоносну суміш.
В улоговині, прихованою від вітрів, гази поступово накопичуються і потрапило сюди тварина гине в лічені хвилини. Хоча в пресі ходять численні історії про сотні загиблих в долині мисливців і вчених, насправді людських жертв з моменту відкриття (1975 рік) не зафіксовано. З працювали в долині дослідників не помер ніхто. Звичайно, перебування в долині для людей не проходило безслідно: головний біль, слабкість, запаморочення, жар, але все швидко проходило, коли чоловік виходив на провітрюване простір.
Правда, якось один науковець, нахилившись, потрапив прямо в вирвався струмінь газу і цілком міг відкрити сумний список. Але знаходилися поруч товариші винесли його з отруйної зони, і долина залишилася без людської жертви.
Хімічна зброя Долини смерті
Але вуглекислий газ і сірководень виявилися не єдиними засобами вбивства долини. У 1982 році вчені з’ясували, що іноді через ущелини в долині вириваються пари хлорціану. Цей газ смертельний навіть у мінімальних кількостях і в Першу світову війну застосовувався в якості хімічної зброї.
Великі тварини (росомахи і ведмеді), «хлебнув» хлорціану, навіть зумівши вибратися з долини, потім все одно гинули. Їх трупи вчені знаходили в декількох кілометрах і раніше довго ламали голову, що вбив звіра, вже покинув страшне місце? Виявляється, їх вбивав отруйний хлорциан.
Загадки є
Так що, жодної загадки в долині немає? Як не бути! Серед численних трупів дослідники неодноразово знаходили обгризені до кісток останки. Значить, в долині є хтось живий? Не така вже вона й мертва? Але хто і головне як примудряється виживати в Долині смерті? Ось вам і загадка.
Автор Klim Podkova
Теги:
Камчатка