Феномен «передчуття катастрофи» або передбачення майбутніх подій — «Факти про неймовірне»

0
9

Феномен «предчувствие катастрофы» или настоящее предвидение будущих событий -

«Недобре передчуття» — кому воно не знайоме? Неясна тривога долає з самого ранку і коли неприємності приходять, ми лише зітхаємо: «Ось як відчувала!» Ми так до цього звикли, що навіть не дивуємося і не намагаємося задуматися про очевидне: кожна людина володіє здатністю передбачати майбутнє, принаймні неприємності – точно. (esoreiter.ru)

Передбачення майбутніх подій. Щасливий випадок?

11 вересня 2011 року в результаті атаки терористів зруйновані башти Всесвітнього торгового центру. Загинуло понад 2750 осіб. Проте жертв могло бути набагато більше.

Офіс, в якому працював Грір Эпштенй перебував на 67 поверсі. У той ранок він майже годину тупо дивився в екран дисплея і не бачив нічого: голову свердлила думка: «треба піти купити сигарет!» Грір не був завзятим курцем і міг вільно обходитися без сигарет цілу добу. Так і того разу особливого бажання покурити він не відчував, але думка «треба піти купити сигарет!» забивала всі інші. Статут боротися, він піднявся: «Піду за сигаретами». Він вийшов з будівлі за кілька хвилин до того, як в нього врізався авіалайнер.

Білл Тринкл був зразковим службовцям, але в той день він запізнився – загрався зі своєю донькою. Він знав, чим загрожує йому запізнення, але в той ранок все це здавалося йому важливим і він не поспішав, як буд-то передбачав майбутні події. Білл Тринкл теж залишився живий.

Моніка о’лірі за день до трагедії раптово вирішила розлучитися з роботою і домоглася звільнення в той же день ціною скандалу. Вранці наступного дня – 11 вересня вона вже не працювала у Всесвітньому торговому центрі.

8 березня 2014 року Боїнг 777 малайзійської компанії, що летів з Куаоа-Лумпур в Пекін пропав. Перед вильотом 5 осіб, які вже перебували в аеропорту, з різних причин не піднялися на його борт.

24 березня 2015 року на півдні Франції розбився Airbus А320 авіакомпанії Germanwings. У момент аварії В салоні було багато порожніх місць – футболісти шведської команди «Dalkurd FF» в останній момент вирішили летіти іншим рейсом.

Дивна закономірність

Вільям Кокс, американський парапсихолог не вірив у сліпу долю і просто взяв і підняв статистику 28 залізничних катастроф. Виявилося, що кількість пасажирів у поїздах, які потрапили в аварію, завжди було менше звичайного!

Аналогічні дослідження проводив американський соціолог Джемс Стаунтон. Він вивчив дані про жертви 200 залізничних і більш ніж 50 авіаційних катастроф. Виявилося, що поїзди і літаки, заповнені пасажирами більш ніж 76%, ніколи не потрапляють в аварії. А точніше — величезна кількість людей відмовляються їхати в поїзді або летіти в літаку, який вже приречений на смерть.

Стаунтон поспілкувався з багатьма «щасливчиками», уникли катастроф. Всі залишилися в живих вважали, що їх врятував від загибелі випадок. В одного перед поїздкою розболівся зуб, у другого схопило живіт, третій впав на рівному місці і підвернув ногу і т. д. І таких випадків було дуже багато. «Зазначені смертю» потяги і літаки відходили від перону, піднімалися в повітря заповнені ледь на 60%. Різницю у 15% випадкової ніяк не назвеш.

Загублений навик передбачення майбутніх подій

Джемс Стаунтон був першим, хто заговорив про феномен «передчуття катастрофи». Що ж лежить в його основі? Є версія, що весь світ являє собою безмежний інформаційний простір. Саме з нього черпали свої ідеї генії, опередивши час – Леонардо да Вінчі, Нікола Тесла та ін

Але і звичайним людям вхід у цей «банк знань» не замовлено. Більше того, колись чоловік був регулярним користувачем цієї «інформаційної бібліотеки», адже вміння «навести довідки» про наслідки того чи іншого кроку було питанням виживання людства як виду.

Якийсь небесний комп’ютер аналізував терабайт інформації, що зберігається, і видавав на запит людини прогноз можливого розвитку подій.

Минув час і цінність цієї здатності, званої інтуїцією, знизилася – людина стала все більш залежним від зовнішніх умов, він став бранцем соціальної системи. Він все менше і менше прислухався до свого внутрішнього голосу. Ось відправляється в небезпечну експедицію полк. Навіть якщо інтуїція і підказує, що похід закінчиться загибеллю – відмовитися неможливо: офіцер не поступиться своєю честю, а солдата у разі дезертирства повісять. Внутрішній голос говорив усе тихіше й тихіше, і майже замовк.

Але, як бачимо, здатність передбачати майбутні події не втрачена остаточно. У моменти, коли ставиться на кін життя – інтуїція «прокидається» і змушує відмовитися від згубної рішення. Залишилося тільки навчитися керувати нею і розвивати, як ми розвиваємо тіло. І тоді зазначені смертю пароплави, потяги і літаки будуть відправлятися в рейс зовсім порожніми, або не йти зовсім.

Автор Klim Podkova

НОВОСТИ ПАРТНЕРОВ

НОВОСТИ ПАРТНЕРОВ