У світі щороку падають і розбиваються літаки, гинуть люди. Авіакатастрофа Дугласа З-47 у вересні 1944 р. на Алясці стоїть в цьому списку окремо. Якщо щодо літака все гранично ясно – знайдено місце аварії і уламки, то доля його екіпажу і пасажирів до цих пір залишається загадкою. Всі вони до останнього людини безслідно зникли, причому ще в польоті, ще до того, як літак впав на землю. (esoreiter.ru)
Зниклий Дуглас С-47
18 вересня 1944 року рано-вранці військово-транспортний Дуглас С-47 вилетів з військової бази в Эльмендорфе (Анкоридж, Аляска). На його борту були 3 людини екіпажу, 16 військовослужбовців і один цивільний. Через кілька годин Дуглас повинен був приземлитися у Фербенксі. Солдат чекав відпустку і настрій у них був піднесений.
О 07:42 пілот Рей Пребстл вийшов на зв’язок і доповів, що політ проходить нормально, літак летить на висоті 2700 метрів. Це був його останній сеанс зв’язку з землею. У розрахунковий час Дуглас в Фербенкс не прилетів. Коли за всіма розрахунками у нього вичерпалося пальне, на землі зрозуміли, що сталася трагедія.
Розбився літак
Літак шукали. Кілька разів пролетіли по всій трасі, але Дуглас як у воду канув. Три дні потому один з пілотів знайшов його. Розбита машина лежала на недоступному піку високо в горах в снігу на висоті більше 3,5 тисяч метрів. Щоб потрапити туди Дуглас повинен був відхилитися від маршруту на 95 км. і набрати зайвих висоти 500м. Яким вітром машину занесло в цю точку? Тоді про це ніхто не думав. Звичайно, шанси вижити після аварії на такій висоті – мінімальні, але якихось чудес не буває!
На базу Ельмендорф терміново прибув альпініст з 20-річним стажем Грант Пірсон. Кілька разів він пролетів над місцем трагедії, оцінюючи місцевість. На летовищі його зустрів командир авіабази полковник Палмер. Пірсон почав доповідь, але полковник зупинив його: «Скажіть прямо, Ви зможете дістатися до літака?» Пірсон сказав: «Так, сер».
Зниклі трупи
Всього в сформовану групу увійшли 44 людини. Їх доставили літаком до підніжжя гори і вони почали сходження. До середини 10 листопада вони добралися до перевалу й побачили літак. Машина, як було видно, на повній швидкості врізалася в скелю. Супроводжував Гранту льотчик гірко вимовив: «Живих там немає. В таких аваріях не виживають».
Вранці 11 листопада рятувальники дісталися до літака. Вони чекали побачити розірвані на частини тіла, розкидані навколо машини закривавлені шматки і залитий кров’ю салон. Пасажири не мали парашутів і покинути літак ніяк не могли. Вони не знайшли нічого. Жодного трупа, ні однієї краплі крові.
Нічого не розуміючи, члени групи почали розчищати сніг навколо розбився Дугласа. Через 7,5 годин розкопок були знайдені кашкет пілота, особисті фотографії, відпускні посвідчення солдатів, гральні карти, сигарети, жуйка – і жодного трупа або фрагмента тіла. На наступний день люди більше 8 годин копали як прокляті і з тим же результатом.
Уважно оглянули скелю: якщо в кабіні були льотчики, місце зіткнення повинно було бути забарвлене кров’ю. Скеля була забризкана паливом, слідів крові не знайшли. Пірсон наказав припинити пошуки і готуватися до повернення.
Справу закрито, таємниця залишилася
Підсумковий звіт свідчив, що швидше за все при зіткненні всі (!) тіла були скинуті з літака і впали в тріщини, а потім зі схилу зійшла лавина і засипала їх. Керівництво зробило вигляд, що вірить цьому. Ніхто не наважився написати правду: що в момент аварії людей у Дугласі вже не було, і врізався в скелю порожній літак.
Всіх летіли тим трагічним рейсом визнали загиблими. Однак насправді куди зникли люди із летить на висоті 3.000 метрів літака, так і залишилося таємницею.
Автор Klim Podkova