Пам’ятаєте приказку: казка брехня, та в ній натяк. Напевно, тому так живучі міфологічні персонажі – всілякі духи полів, лісів, річок, озер… Втім, є вони і у гірників, наприклад, хто з нас у дитинстві не зачитувався уральськими сказами Павла Бажова про Господиню Мідної гори (дивіться відео)?.. (esoreiter.ru)
Але виявляється і в донбаських шахтарів є свій міфологічний гірський дух – Добрий Шубін. Гірники Донбасу не просто вірять в нього, як в якогось казкового персонажа, вони можуть розповісти про це дусі багато цікавого. Добрий Шубін, судячи з цих розповідей, постійно виручає шахтарів, заздалегідь попереджаючи їх про обвалах, а то і багатий вугільний плат вкаже, тому і прозвали його – добрим. Хоча недбайливих і ледачих Шубін не любить і може навіть покарати або хоча б полякати трохи.
Серед гірників тут прийнято шанобливо ставитися до цього духу, говорити про нього тільки добрі слова, найчастіше листи, рідше – з якою-небудь проханням, ділитися обідом, ну і так далі. А в самому Донецьку є навіть пам’ятник гірському духу і випускається пиво «Добрий Шубін».
Важко припустити, що це може радувати міфічного духу, але зате в дійсності це зміцнює віру в нього самих шахтарів та їхніх близьких, які кожен раз, проводжаючи гірників під землю, сподіваються на допомогу з боку Доброго Шубіна.
Одна з легенд про Доброго Шубіна
Згідно з легендою, Добрий Шубін з’явився на гірських виробках Донбасу не пізніше XIX століття, хоча, цілком можливо, що гірники знали про нього з самого початку розробки тут кам’яного вугілля, тобто ще з XVIII століття. Що це за дух і звідки він взявся, ніхто толком зараз не відає, але існує кілька цікавих історій, пов’язаних з ним. Ми розповімо вам лише одну, найбільш цікаву і навіть багато в чому повчальна.
Кажуть, одного разу на Донбасі з’явився англійський підприємець Джон Джеймс Юз, який звідкись почув про цей край багатий вугіллям і приїхав в Росію поправити своє матеріальне становище. Тут він організував шахти, побудував металургійний завод, біля яких поступово виросло робітниче селище Юзівка – майбутній Донецьк. Але це, як мовиться, було вже потім, а спочатку Джон довгий час не міг намацати вугільну жилу і навіть став сумніватися в успіху свого підприємства.
Але… одного разу йому зустрівся в поле пастух, високий старий чоловік із густими бровами і пекучими очима. І повідав йому той старий, що вугілля в місцевій землі дійсно багато і що він покаже панові, де його знайти. Правда, з однією умовою, що Юз не буде неправди лагодити, кривдити робітників і ніколи не порушить позначених на карті кордонів. З цим пастух і подарував англійцю карту вугільних родовищ. Від радості Юз аж заплясал на місці, глянь – а дідуся і слід прохолов.
І все у англійської пана з тих пір пішло на лад: шахти розвиваються, вугілля йде на плавку заліза – бізнес процвітає. Але це все було до пори до часу, поки Юз тримав слово, дане загадкового пастуху. Але жадібність – головний ворог будь-якої людини. І не витримав випробування британський підприємець, порушив межі дозволеного, так і робочих став гнобити. І тоді з’явився йому уві сні страшний старий, блиснув своїми пекучими очима і сердито мовив – готуйся до гіршого, чекай біди.
Біди тут же і посипалися на голову недбайливого промисловця: сталося серйозне нещастя з дружиною, загинув син, не кажучи вже про самому бізнесі, який раптом покотився під гору. Кинувся пан було шукати пастуха, щоб попросити прощення, та де ж його в світі знайти?..
Тут тільки Юз і виявив на карті, даної йому загадковим старим букву «Ш», а люди похилого віку-рудокопи пояснили господареві, що означає вона – це знак гірського духу Шубіна…