У Росії не вщухають пристрасті щодо пенсійної реформи, при цьому майже ніхто навіть не помітив скромного пропозиції з боку деяких соціологів РФ про те, що для російських літніх людей потрібно не збільшувати або зменшувати пенсії, час виходу на заслужений відпочинок, а докорінно змінити систему будинків для престарілих. І тоді, можливо, не буде ніякої проблеми із забезпеченням гідного життя для людини похилого віку. (esoreiter.ru)
Зразком для таких «будинків престарілих» можуть послужити американські поселення, які називають Містами Сонця. Наприклад, навколо міста Фенікса (Арізона) кілька таких містечок, в яких проживає від десяти до тридцяти тисяч чоловік.
Це не вигадана філософом сімнадцятого століття Кампанелла суспільство рівності, справедливості та загального щастя, але щось дуже близьке до мрії італійського утопіста. У цих поселеннях живуть літні люди, в більшості своїй вже втратили такі пристрасті, як накопичення, жага влади, заздрість і так далі, а тому відносини тут будуються зовсім інакше, ніж у звичайному світі – більш гуманно, терпляче і справедливо.
Однією з характерних рис таких містечок – літні люди у ньому відчувають себе молодими, не обділеними нічим: ні увагою оточуючих, ні турботою, ні захопленням. З іншого боку, вони просто не заважають своїм дітям і онукам, які хоч і можуть їх відвідувати, але дуже обмежений час. Молодь у цьому випадку аж ніяк не може псувати життя своїх батьків чи бабусь і дідусів.
Оселитися в такому дивовижному місті (купити тут будинок) може кожен, що досягла певного віку (55 років), та виконує певні вимоги.
Незвичайний уклад життя в Місті Сонця
У місті для літніх немає машин, одні гольф-кари. Іграшковий вид транспорту як не можна краще підходить до цих полуигрушечным поселень, в яких немає навіть поліції, щоб стежити за правилами вуличного руху.
Тут, звичайно, живуть і колишні копи, стежать за порядком. Але це швидше громадське навантаження, і найчастіше такі правоохоронці розбираються не з правопорушеннями самих жителів Міст Сонця, а з їх родичами. А злочинності в таких поселеннях просто немає. До речі, громадськими, то є добровільними і безкоштовними, тут є майже всі заняття – вирощування фруктів та овочів, прибирання територій, робота в магазині або майстерні, ну і так далі. Тут немає шкіл, зате медичне обслуговування поставлено на вищий щабель дійсно «швидкої допомоги»…
У Місті Сонця живуть люди за віком, темпераментом, здоров’я, життєвих ідеалів і своїх бажань дуже схожі один на одного, а тому в таких поселень панує певна гармонія і спостерігається дійсно справжнє людське щастя. Це виражається в тому, що люди похилого віку тут грають у рухливі ігри, як молоді, змагаються, закохуються, одружуються і виходять заміж, пишуть вірші і романи, знімають фільми, захоплюються всілякими хобі, як відчувають (проживають) багато інші «маленькі радощі».
Єдине, що засмучує, такі Міста Сонця – не для бідняків, потрапити сюди (купити будинок) можуть у США далеко не всі пенсіонери. Але якщо (наприклад, в нашій Росії) вкласти в цю ідею гідні кошти, то такі прекрасні поселення могли б цілком замінити нудні й убогі будинку для престарілих, більше схожі на лікарні закритого типу.
На закінчення пропонуємо вам подивитися відео про американських поселеннях – Містах Сонця, відео, зроблене на основі фотознімків талановитого фотографа Кендрика Бринсона, який назвав цю фотосесію — «щасливої утопією для людей похилого віку»…