Озеро Локтак являє собою найбільший у північно-східній Індії прісна водойма. Його площа — 35 на 13 кілометрів. (esoreiter.ru)
Це дивовижне місце славиться унікальними плавучими островами пхумди. Багато з цих острівців, що складаються з ґрунту, рослинності і перегною, мають круглу або квадратну форму, і вчені досі не можуть пояснити природу такого феномену.
Пхумди мають щільну губчасту поверхню і схожі на батути. Як і айсберги, вони приховані в основному під водою, а на поверхні озера видно лише їх верхівки. У літній час рівень води в Локтаке знижується, і коріння островів іноді досягають дна, поглинаючи з нього поживні речовини.
Озеро і тисячі пхумди на ньому неймовірно важливі для місцевих жителів. Індійці використовують воду для зрошення і пиття, а рибалки щорічно виловлюють тут близько 1500 тонн риби. На плавучих острівцях знаходяться хатини місцевих жителів, човнові причали і навіть одна школа.
Пхумди – це до того ж місце, де ростуть не менше 200 видів рослин, серед яких живуть близько 400 видів тварин, у тому числі рідкісний індійський пітон. На найбільшому острові розташовується єдиний на планеті плавучий національний парк, називається він «Кейбул Ламьяо». В ньому живе «танцюючий» олень сангай, що знаходиться під загрозою зникнення. Примітно, що копита цього звіра спеціально пристосовані до губчастої поверхні пхумди.
«Кейбул Ламьяо» має площу приблизно 40 квадратних кілометрів. Парк створили виключно для збереження сангая, який колись практично вимер – залишилося кілька особин. Зараз олені живуть не тільки на плавучих луках, але також на смузі твердої землі, що розділяє парк надвоє.
У 80-ті роки минулого століття неподалік від Локтака побудували греблю, завдяки якій рівень води в озері залишається високим практично круглий рік. Пхумди з-за цього не можуть опускатися корінням на дно і отримувати звідти поживні речовини. Це призводить до того, що острови повільно, але незворотньо стоншуються і розпадаються. А шкода…