В сучасному Ірані в місті Гонабад досі використовується найдавніший водопровід qanat, або кяриз, якому майже три тисячоліття. Не випадково в 2007 році ця унікальна система була навіть включена в Список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. (esoreiter.ru)
Не дивлячись на те, що стародавній кяриз є історичною пам’яткою, він ще постачає чистою питною водою більше сорока тисяч жителів міста, що само по собі майже фантастичний випадок.
Дивно й інше: це водопровід був споруджений персами кілька тисячоліть тому з використанням знань законів фізики, але і гідравліки, геології, причому цим знанням могли б позаздрити навіть сучасні будівельники подібних споруд.
Завдяки всьому цьому гонабадская система могла успішно збирати (і до цих пір збирає) воду з підземних горизонтів, транспортуючи її потім в іригаційні канали і місто. Завдяки цьому Персія не тільки існувала, але й процвітала в умовах жаркого клімату і явної нестачі води.
Довжина кяриза Гонабада трохи більше тридцяти трьох метрів, у ньому чотириста з лишком поглиблень для збору вологи. Подібний метод отримання води в посушливих районах потім був запозичений багатьма народами і широко використовувався, наприклад, в Алжирі, Афганістані, Марокко, Лівії і так далі. Свій кяриз є навіть в Криму – у Євпаторії, однак гонабадская водопровідна система в Ірані найдавніша зі збережених і досі діють.
