Приблизно в 35 кілометрах на північний схід від індійського міста Гая в штаті Біхар можна знайти абсолютно плоску випалену сонцем рівнині, серед якої простягається 3-кілометрова скеляста гряда. У центрі цієї гряди розташовується комплекс рукотворних печер, відомий під назвою Барабар. А в півтора кілометрах, у скелястому пагорбі Нагарджуни, є такі ж порожнини. Група Барабар має 4 печери, а група Нагарджуни – 3. (esoreiter.ru)
Більшість цих печер з’явилися в епоху імперії Маур’їв, тобто в 322-185 роки до нашої ери. Імовірно, у них колись жили буддійські та індуїстські аскети, які, згідно з офіційною версією, і вирубали в скелі величезні гроти. Можна тільки здогадуватися, скільки часу і сил це у них зайняло. Втім, багато альтернативні дослідники вважають печери Барабар і Нагарджуни стародавніми бункерами, створеними на випадок якого-небудь катаклізму – скажімо, падіння метеорита.
Всередині гранітних заглиблень можна знайти деякі релігійні тексти, висічені на стінах, а також священні скульптури. Крім того, тут спостерігається найунікальніша акустика: ви просто не будете дізнаватися свій голос, якщо заговорите всередині. Точність і ретельність, з якою були виконані ці приміщення, вражають уяву. Пізнання в геометрії, і вміння стародавніх індійців, які створили ці шедеври, явно випереджали свій час. Навіть незважаючи на те що деякі гроти з невідомих причин не були доведені до кінця.
Вищезазначені альтернативні дослідники переконані, що на релігійні об’єкти печери Барабар Нагарджуни і не дуже схожі. Чому індійці не побудували традиційний храм, який був би помітніше населенню? На думку деяких фахівців, ці заглиблення в граніті виглядає саме як бомбосховища або ж приміщення для зберігання небезпечних матеріалів. А може, вражаючі порожнини і зовсім були видовбані в скелях представниками позаземної цивілізації? А захопили і пристосували їх до релігійних потреб люди, швидше за все, значно пізніше…
