Ясновидці на службі у Пентагону — «Факти про неймовірне»

0
12

Ясновидящие на службе у Пентагона -

Чи намагалися спецслужби коли-небудь залучити до співпраці екстрасенсів, медіумів і ясновидців? А хіба є в цьому сумніви? Залучали, беруть і будуть залучати. Але зрозуміло, що кожен такий випадок стає державною таємницею, зберігається за сімома замками. І рідко, дуже рідко факти залучення спецслужбами медіумів стають надбанням гласності. Так зовсім нещодавно були розсекречені подробиці операції «Зимовий урожай», проведеної управлінням розвідки сухопутних сил Пентагону в 1981 році. (esoreiter.ru)

Викрадений генерал НАТО

17 грудня 1981 року у Вероні (Італія) близько 17:30 у квартиру бригадного генерала США Джеймса Дозиера подзвонили. «Хто там?» — «Водопровідник». Клацнули замки. Однак за дверима стояли чотири людини, найменше нагадували робітників. Генерал спробував чинити опір, але отримав удар по голові і затих.

Завизжавшую від жаху дружину генерала зв’язали і з кляпом у роті замкнули у ванній. Дозиера теж зв’язали, заклеїли рот скотчем. Через кілька хвилин четверо чоловіків винесли з будинку великий скриню, завантажили його в синій Фіат і поїхали в невідомому напрямку.

Викрадення генерала викликало у Вашингтоні переполох. Пропав не просто високопоставлений військовий, а заступник начальника штабу сухопутних військ НАТО в південній Європі! Першою версією була «витівки КДБ», але до вечора стало відомо, що викрадення здійснили «Червоні бригади» — підпільна ліворадикальна організація.

Хорошим це звістка назвати було не можна ніяк — «бригадисты» мали славу хлопців рішучих і крутих: у 1978 році вони викрали відомого політичного діяча Італії Альдо Моро і через 54 дні повернули його в багажнику автомобіля з 11 дірками в грудях.

На спільній нараді представники Пентагону, ЦРУ і спецслужб вирішували питання, хто буде займатися розшуком викраденого генерала. Всі отбрикивалісь, оскільки шанси на успішне завершення операції були мінімальні. Швидше за все, знайдуть труп – а це гарантована відставка і кінець кар’єри. Тому коли начальник управління розвідки сухопутних військ США генерал-майор Альберт Стабблбайн запропонував свою кандидатуру, ніхто не заперечував.

Генерал Чаклун

Генерал отримав необмежені повноваження і гарантію підтримки секретних служб Італії. В його розпорядження було передано технічна група, якою керував «маг електронної розвідки» Едвард Мэлпас. Однак сам Стабблбайн головну ставку в майбутніх пошуках робив не на агентів спецслужб і не на технічних експертів, а на ясновидців, т. зв. сенситивов.

Стабблбайн мав серед колег славу дивака. Крім наукових і технічних новинок він цікавився всілякої чортівнею: ясновидцями, телекінезом і серйозно мріяв про створення супер-солдатів, здатних проходити крізь стіни.

Підлеглі нишком підсміювалися над ним і за очі називали начальника Чаклуном. І ось Стабблбайн вирішив довести, що його інтерес до паранормальним може мати цілком прикладне значення, операція з порятунку Дозиера повинна була стати його тріумфом.

Екстрасенси спеціального призначення

Напередодні нового 1968 року газета «Нью-Йорк таймс» попросила своїх читачів надіслати прогнози самих на їхню думку важливих подій, які відбудуться в наступному році. Редакція отримала кілька мішків листів. Автори фантазували.

Але те, що читачі сприймали як забаву, насправді було масштабним проектом Центрального бюро прогнозів. Через рік співробітники бюро перечитали всі листи і взяли на замітку авторів найбільш точних прогнозів. Через кілька таких циклів вони мали список людей, які володіли даром ясновидіння. Саме до ЦПП і звернувся Стабблбайн за допомогою.

Всім доставленим екстрасенсів Чаклун влаштував «іспит на профпридатність». З кількох десятків ясновидців він відібрав п’ять. Ця п’ятірка і повинна була стати його «очима» в операції, що отримала назву «Зимовий урожай».

У пошуках Дозиера

Кожен ясновидець отримав карти Італії, фотографії Дозиера і почав регулярно занурюватися в транс. В кінці грудня один з екстрасенсів «побачив» хлів з бранцем, другий — будинок, третій – перехрестя доріг недалеко від будинку, п’ятий уточнив, що будинок оточений кам’яною огорожею, недалеко видно гори. З маленьких шматочків складалася мозаїка.

Художник намалював за цими описами картинку, яка була передана італійським спецслужбам. Італійці гмикнули: «Та у нас таких садиб – десятки тисяч», але приступили до пошуків.

До середини січня схожий будинок був знайдений. В околиці стягнули кілька сотень карабінерів, оточили садибу і «взяли штурмом». Однак у хліві на підстилці з соломи замість генерала лежала вівця. Італійські газети вийшли з знущальними заголовками.

Стабблбайн був викликаний на килим до начальства. Невідомо, які аргументи Стабблбайн навів у своє виправдання, але він вийшов з кабінету з погонами на плечах і раніше керівником операції. І знову екстрасенси Чаклуна годинами витріщалися на карту Італії, намагаючись «побачити» викраденого генерала.

Падуя

У двадцятих числах блиснув промінь надії. Один з ясновидців не просто побачив будинок з червоною черепицею, але і назвав місце – околиці Падуї. Італійські спецслужби прочесали місто, і через добу Чаклун знав точну адресу. Щоб не помилитися вдруге (ще одного провалу йому вже не пробачать!) Стабблбайн наказав кожного сенситива провезти в машині повз будинки і кожен екстрасенс підтвердив: «Так, генерал знаходиться тут і він ще живий». А от далі у ясновидців наче перемкнуло: ні номера квартири, ні поверх визначити вони не могли.

Стабблбайн опинився у складній ситуації: обшукувати всі квартири поспіль? Поки дійде черга до тієї, де ховають генерала, викрадений буде убитий, і труп вже встигне охолонути. Троє діб агенти спостерігали за будинком, але визначити, в якій квартирі тримають Дозиера так і не змогли. Далі зволікати було небезпечно: терористи могли в будь-який момент виявити стеження і вивезти генерала в інше місце, а то й просто вбити.

Гарний оперативник Едвард Мэлпас

Вихід з важкої ситуації знайшов командир технічної групи Едвард Мэлпас, до того перебував не у справ і страждав від цього. Запропоноване ним рішення було просто і елегантно.

В будинку з’явився чоловік у формі електричної компанії. Він не поспішаючи пройшовся по поверхах і переписав показання всіх лічильників. Це була цілком звична процедура, будинок був обладнаний електроплитами і компанія часто перевіряла, чи всі мешканці чесно оплачують спожиту ними електроенергію.

Через годину Мэлпас, визначив квартиру, в якій витрата електроенергії не відповідав кількості офіційно проживаючих у ній людей. Найпростіший розрахунок показував, що в неї на дві людини більше. Задоволений Едвард доповів про результати Стабблбайну: «Ясновидці – це чудово, але і гарний оперативник теж часом може стати в нагоді».

Збір «Зимового врожаю»

28 січня перед самим світанком 10 співробітників італійського спецпідрозділу NOCS обережно проникли в будинок, піднялися на майданчик другого поверху і зупинилися біля потрібної двері. Один з них за допомогою портативного дефектоскопа перевірив двері: «Сигналізації, додаткових запорів немає». Потім дістав балончик, щедро залив дверні петлі і замок маслом, присів навпочіпки і обережно ввів в замкову щілину відмичку.

Замок тихенько клацнув, і двері відчинилися. «Вперед!» — бійці спецназу розбіглися по квартирі. В одній з кімнат босоніж у спортивному костюмі з кляпом у роті прикутий до ліжка наручниками лежав генерал Дозиер. Вся операція зайняла кілька секунд.

В квартирі були захоплені чотири терориста, автомати, пластикова вибухівка, гранати і заведені «бригадистами» особисті справи на видних політичних діячів Італії – об’єкти майбутніх акцій. Президент Рональд Рейган привітав військових Пентагону з блискуче завершеною операцією. Про участь в операції людей з паранормальними здібностями не було сказано ні слова.

Згодом під тиском журналістів, які зуміли розкопати подробиці операції «Зимовий урожай», представники Пентагону зізналися в залученні сенситивов, але при цьому уточнили, що «позитивного ефекту це не дало». На думку військових подробиці операції цивільним знати було зовсім не обов’язково.

Автор Klim Podkova

Теги:

Екстрасенси

НОВОСТИ ПАРТНЕРОВ

НОВОСТИ ПАРТНЕРОВ