ЄБА наполягає на необхідності перезавантаження Бюро економічної безпеки

0
17

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) наголошує на необхідності перезавантаження Бюро економічної безпеки з метою підвищення ефективності його роботи та нівелювання корупційних ризиків у роботі даного державного органу, на якого покладають функції боротьби з економічною злочинністю і контрабандою.

Про це повідомила пресслужба ЄБА.

Там нагадують, що Кабінет міністрів зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт «Про Бюро економічної безпеки України» № 10439 щодо удосконалення роботи установи та законопроєкт №10440 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення роботи Бюро економічної безпеки України».

Як наголошують в ЄБА,відбір на ключові посади БЕБ має здійснюватися на конкурсних засадах, вкрай важливим та першочерговим є призначення ефективного керівника, який, власне, і буде далі формувати команду.

В той же час, після оновлення посадового складу БЕБ на конкурсній основі всі кримінальні провадження в економічній сфері мають бути передані до БЕБ (адже наразі ними можуть займатись усі правоохоронні органи).

«Водночас, саме аналітична робота мала б стати рушійною силою розвитку боротьби з економічною злочинністю в Україні та дати можливість виявляти кримінальні правопорушення на ранніх стадіях та запобігати їм», — підкреслили в ЄБА.

Там зауважують, що зареєстрований цього тижня законопроєкт №10439 все ж, на переконання бізнесу, не спрямований на перезавантаження БЕБ, адже зберігає усі норми документу, який намагалися зареєструвати ще у вересні 2023 року. Зокрема, не визначено, коли має бути сформовано оновлену команду БЕБ після обрання керівника, коли і чи має взагалі відбуватись переатестація старих працівників.

Аналогічно бізнес-спільнота не зовсім підтримує і законопроєкт №10440.

«Адже буде досить важко втілити в життя деякі норми (зокрема, щодо залучення Ради бізнес-омбудсмена до обшуків та виїмки в провадженнях БЕБ). Крім того, деякі норми дублюють або суперечать іншим (наприклад, не залучення представників інших правоохоронних органів до проведення слідчих дій)», — переконані в ЄБА.

Експерти ЄБА вважають, що проєкт Закону повинен передбачати обрання нового директора БЕБ за участю міжнародних партнерів за процедурами обрання керівників антикорупційних органів.

Також, комісія з проведення конкурсу має вносити пропозицію для премʼєр-міністра України стосовно одного, а не трьох кандидатів на посаду директора БЕБ задля уникнення можливого політичного впливу на таке призначення.

Разом з цим, на думку представників бізнесу, необхідною є переатестація всіх працівників БЕБ після обрання нового директора БЕБ, робота відомства має фокусуватись суто на аналітичних функціях, всі економічні злочини (після реформування) мають бути в компетенції БЕБ.

«Тому, бізнес звертається до голови ВРУ та просить не голосувати за дані законопроєкти у такій редакції, а доопрацювати вже зареєстровані законопроєкти №10088 і 10088-1, які реально зможуть перезавантажити БЕБ, враховуючи пропозиції бізнесу, міжнародних партнерів. Дуже сподіваємось, що голос бізнесу буде почуто, а законопроєкт, який вирішувати питання тиску на бізнесу таки напрацьовано», — наголосили в ЕБА, додавши, що готові долучитись до розробки оновленого тексту.

Подані законопроєкти вже встиг розкритикувати народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк.

Він зауважив, що законопроєкти про те, як» НЕ перезавантажити БЕБ і зберегти вплив Офісу президента».

Що не так із законопроєктами:

На думку Железняка, законопроєкт № 10439 не передбачає перезавантаження БЕБ, а навпаки цементує систему і людей від ОП які зараз призначені в БЕБ. А саме перезавантаження перенесено на рік після закінчення війни.

«Навіть відбір голови прописаний так, що його буде легко відкласти або зманіпулювати», — підкреслює Железняк.

Він додає, що законопроєкт прямо порушує зобовʼязання перед МВФ, ЄС та G7, а прийняття в такому вигляді одразу призведе до зупинки фінансування.

Железняк також на слайдах зробив порівняння між тим що треба та що пропонують.

«Думаю, що це чудовий приклад, як черговий раз деякі представники Офісу президента підставили президента і його обіцянки бізнесу (викладені в рішенні РНБО). Ось вам і реальна політична воля, тобто її відсутність», — підкреслює нардеп.

Він додав, що депутати будуть готувати альтернативну версію, яка дасть можливість реально перезавантажити БЕБ, а не зробити чергову профанацію з метою збереження політичного впливу над цим органом.

І щодо другого законопроєкту про зміни у КПК №10440, який також сьогодні був внесений в Раду, то там, за словами Железняка, відверто, відкритих зашкварів (поки) немає, але це знову «велике нічого».

«Що буде він прийнятий — що ні, нічого не зміниться. Майже всі зміни, на яких наполягав бізнес проігноровані», — констатував Железняк.

Він також навів пару прикладів.

«Головний пункт — пропонується, що Рада бізнес-омбудсмена буде залучена до обшуків та виїмки в провадженнях БЕБ. Начебто норма звучить ок, тільки штат бізнес-омбудсмена трошки більше 30-ти і єдиний офіс в Київі. Та і вже вони самі публічно проти такої ідеї виходили. Тобто чиста профанація», — зауважує нардеп.

Крім того в законопроєкті прописана можливість доручення на проведення слідчих дій тільки співробітникам БЕБ.

«Начебто ок, але в тексті другим абзацом це нівелюється і як залучали СБУ/ ДБР, так і далі будуть залучати. Знову профанація», — підкреслює Железняк.

Також в документі прописано, що прокурор має невідкладно перенаправляти кримінальні впровадження за підслідністю.

«Начебто, звучить ок. Але така норма вже є і законопроєктом жодного наслідків за невиконання такої норми не несе. Коротше, профанація», — наголошує нардеп.

Він додає, що всі норми про які просив та наполягав бізнес повністю проігноровані:

  • нормальне врегулювання підслідності і відповідальність за її порушення
  • заборона оперативним підрозділам СБУ втручатися в роботу БЕБ
  • врегулювання повернення арештованого майна та і взагалі арештів
  • питання обшуків
  • посилення якості судового контролю
  • багато інших важливих та корисних змін на захист бізнесу.

«Тому, шановний бізнес- я думаю за ці два тижні поки можна подати альтернативний законопроект, вам треба підготувати свою версію. Яка буде реально вирішувати проблеми тиску на бізнес, а не створювати чергове «велике нічого»», — підсумував Железняк.

НОВОСТИ ПАРТНЕРОВ

НОВОСТИ ПАРТНЕРОВ