Нині це музей зі змішаними стилями ісламу і християнства в архітектурі, настінного живопису, релігійної символіки, оскільки найбільший в світі православний храм в середині XIII століття був захоплений турками і перетворений на мечеть Айя-Софія з надбудовою до нього мінаретів та інших мусульманських будівель, а також із замазуванням штукатуркою унікальних фресок на стінах. (esoreiter.ru)
Найдивовижніше, що собор Святої Софії був зведений в Константинополі ще в далекому від нас VI столітті, але за своїм архітектурним величі, масштаби будівництва і неймовірно витонченій обробці порфіру та мармуру вражає навіть сучасних майстрів, які в один голос стверджують: сьогодні у нас немає таких технологій. Вони або втрачені, або в даному випадку були використані неземні можливості.
Недарма легенда свідчить, що імператор Візантії Юстиніан макет цього величного храму отримав від ангела (деякий уфологи припускають, що це була якась інопланетна допомога), цілком можливо, що ці самі «ангели» допомагали і будувати настільки величний і загадковий собор.
Собор Святої Софії сам по собі вражає уяву кожного, хто потрапляє під його фантастичні склепіння, під неймовірний по висоті і красі центральний «вітрильний» купол, який ніби ширяє у повітрі. Принаймні, складається таке враження, особливо в сонячний день.
Але славен це храм і чисто містичними чудесами, які пояснити логікою і науковими обґрунтуваннями просто неможливо. Наприклад, тут є з першого погляду звичайна мармурова плита, яка туристами давно вже зветься «священним каменем». Справа в тому, що цей таємничий камінь здатний днем поглинати сонячні промені, а вночі – світитися.
Знаходиться в храмі ще «плачуча колона», яка покрита міддю і має невеликий отвір, куди можна просунути палець. Так от, є повір’я, що неодмінно відчуєш долонькою вологу, після чого треба загадати бажання, і воно неодмінно здійсниться, якщо, звичайно, це добре побажання. Вважається також, що якщо до цього отвору прикластися хворим місцем, то хвороба незабаром покине тіло. Правда, з цією метою краще відправитися в Церкву виконання желанийй, яка знаходиться тут же в Стамбулі…
Не меншою загадкою Святої Софії залишається і «холодне вікно», звідки навіть у найспекотніший день віє прохолодою, немов за віконцем працює невидимий кондиціонер.
Нарешті, храм ось уже стільки століть приховує нішу, з якої чується загадковий шум. Легенда свідчить, що в той момент, коли турки вдерлися в собор, тут молилися християни, і священик навіть не подумав переривати молитву. Але коли над головою служителя храму блиснули турецькі шаблі, старий несподівано ступив у стіну – і таємнича ніша за ним зачинилися. Кажуть, що священик досі читає там молитву, чому і чути цей нерозбірливий шум – то неголосні слова старого, чи то вітер шумить. Але коли храм Святої Софії знову стане християнським, старий неодмінно вийде з стіни і продовжить богослужіння в ім’я утвердження на Землі божественного промислу…