Стародавній Єгипет — один з осередків людської цивілізації, що виник ще в IV тисячолітті до н. е. і проіснував більше 4 тисяч років. На чолі цього величезного держави стояв фараон. Мається на увазі, що це був чоловік, адже навіть жіночого роду слова «фараон» не існує. І все ж в історії Древнього Єгипту були періоди, коли кермо управління країною брали в свої руки жінки, коли могутні жерці, воєначальники, пропалені палацові інтригани схиляли голови перед жінкою і визнавали її владу над собою. (esoreiter.ru)
Жінка в Стародавньому Єгипті
Що завжди вражало всіх мандрівників давнину в Єгипті, так це положення жінки в суспільстві. Єгиптянки мали права, про яких гречанки і римлянки не могли і мріяти. Єгипетські жінки законодавчо були наділені правом власності і спадкування, поряд з чоловіком могли вести комерційну і виробничу діяльність, укладали від свого імені контракти і оплачували рахунки. Ми б сказали «визнавалися повноцінними власницями малого, середнього і великого бізнесу».
Єгиптянки управляли вантажними кораблями, були вчителями, писарів. Аристократки ставали чиновниками, суддями, правителі номів (областей), послами. Єдині сфери, куди єгиптянок не допускали, були медицина і армія. Але і це не підлягає сумніву. В гробниці цариці Яххотеп серед інших прикрас були знайдені два ордена Золотий мухи – нагороди за видатні заслуги на полі бою.
Дружина фараона часто ставала його радником і найближчим помічником, поряд з ним керувала державою. Тому немає нічого дивного, що коли фараон помирав, невтішна вдова брала на себе тягар управління державою. Історія зберегла нам імена кількох володарок Стародавнього Єгипту.
Нитокрис (ок. 2200г. до н. е..)
Вона ж Нейтикерт (Чудова Нейт) правила Єгиптом протягом дванадцяти років. Всі ці роки Прекрасна Нейт примудрялася тримати в залізній вузді всю країну. Єгипет не знав ні заколотів, ні переворотів. Смерть її стала нещастям для країни. Жерці, придворні чиновники і військові почали рвати один одного в боротьбі за трон, і тривало це півтора століття (Перший Перехідний період).
Нефрусебек (ок. 1763 — 1759 до н. е..)
Ім’я Нефрусебек означало «краса Себека». (Себек – бог з головою крокодила. Так, дивні були у єгиптян уявлення про красу.) Правила недовго, не більше 4-х років, але за цей час зуміла стати не тільки фараоном, але ще і Верховною жрицею, і верховним головнокомандуючим, провести низку реформ і переможний похід в Нубію.
Щоб замирить регіональних аристократів, вийшла заміж за одного з впливових номархів (правитель ному, тобто губернатор), але титул фараона залишила собі. Обманутий у своїх надіях чоловік найняв кілера і той вбив царицю.
Подальші події показали, наскільки права була Нефрусебек, не довіряючи управління країною чоловікові. Новоявлений претендент на титул фараона не зумів утримати владу. Для Єгипту почалася епоха громадянських воєн і переворотів, що тривала близько 250 років.
Хатшепсут (ок. 1489-1468 до н. е..)
Хатшепсут безсумнівно мала і волею, і сильним характером. При живому спадкоємця чоловічої статі примудрилася захопити трон, оголосила себе фараоном, прийняла ім’я Мааткар і жерці коронували її як чоловіка. Під час церемоній часто одягала штучну бороду, щоб вже зовсім схожим на чоловіка-фараона. Збереглися як «чоловічі» і «жіночі» зображення цариці Хатшепсут.
Хатшепсут. Жіночий та чоловічий варіанти
Як цей маскарад сприймали вельможі і народ, незрозуміло, але Хатшепсут досягла абсолютної влади, якої не мали і багато чоловіків-фараони, стала найбільшою жінкою-правителькою в історії Стародавнього Єгипту.
Її правління стало Золотим століттям для Єгипту. Розвинулося сільське господарство, цариця безкоштовно роздавала селянам землю і видавала позички на купівлю рабів. Відновлювалися занедбані міста. Організувала дослідницьку експедицію в країну Пунт (нинішнє Сомалі).
Хатшепсут. Жінка-фараон
Провела кілька успішних військових компаній, один похід (в Нубію) очолила сама, тобто проявила себе ще і як воєначальник. Збудований за її наказом заупокійний храм цариці-фараона Хатшепсут є перлиною Єгипту поряд з пірамідами і знаходиться під охороною ЮНЕСКО.
На відміну від інших цариць Хатшепсут змогла створити механізм спадкоємності і після її смерті титул і трон благополучно прийняв Тутмос III. В цей раз Єгипет обійшовся без катаклізмів, що зайвий раз доводить, що Хатшепсут мала державним мисленням.
Таусерт (ок. 1194—1192г.)
Таусерт була дружиною фараона Мережі II. Шлюб був бездітним. Коли Мережі помер, владу захопив побічний син Мережі Рамсес-Саптаху, за спиною якого стояв охоронець друку сірий кардинал Єгипту Баі. Проте через 5 років правління нового фараона Баі був звинувачений у корупції і страчений, а через рік від незрозумілої хвороби помер і сам Рамсес-Саптаху. Як бачимо, Таусерт була жінкою рішучою і зайвої сентиментальністю не страждала.
Правила вона за одними даними 2, з інших 7 років, але спокійними ці роки для Єгипту не були. У країні почалася громадянська війна. Таусерт з незрозумілих причин померла, але громадянську війну це не припинило. Її наступник фараон Сетнахт з великим трудом навів у країні порядок і дозволив чергову політичну кризу в країні.
Клеопатра (47-30 рр. до н. е.)
Фараоном знамениту царицю можна назвати з великою натяжкою. Єгипет був эллинизирован і мало нагадував древню країну. Царювання Клеопатри не можна назвати вдалим. Єгипет був напівколонією Риму, легіонери безчинствували в країні і закінчилося війною з Римом, яку Клеопатра програла. Єгипет втратив залишки навіть примарною самостійності і став частиною Римської імперії. Таким чином Клеопатра стала не тільки останньою жінкою-фараоном в історії Єгипту, але взагалі останнім єгипетським фараоном.
Автор Klim Podkova
Теги:
Єгипет
Фараони