Велика блакитна діра являє собою карстову воронку в Атлантичному океані, глибина якої становить 124 метра, а діаметр – близько 300 метрів. Світ дізнався про це унікальне природне явище в 1972 році, коли сюди опустився знаменитий французький дослідник Жак-Ів Кусто. Він і його колеги визначили, що концентрація кисню на самому дні воронки настільки низька, що тут не може існувати скільки-небудь складне життя. (esoreiter.ru)
Сьогодні вивченням Великий блакитний дірки займаються Фаб’єн Кусто, який є онуком легендарного вченого, і британський мільярдер Річард Бренсон. Своє перше занурення вони зробили в грудні 2018 року і відразу ж зіткнулися з загадкою. Дослідники виявили на дні дивні ланцюжки слідів, яким не змогли знайти спочатку раціонального пояснення. Кусто-молодший і Бренсон виявилися дуже заінтриговані своєю знахідкою, оскільки чудово знали, що складні організми не здатні жити в тутешніх умовах, принаймні так стверджувала наукова команда Жака-Іва Кусто.
Кілька днів тому, під час чергового занурення, фахівці визначили, нарешті, кому належать ці сліди. На жаль, розгадка виявилася не тільки простий, і досить сумною. Виявляється, що дно карстової воронки є, по суті, кладовищем молюсків. Потрапляючи в безкисневому середу, черевоногі починають задихатися і намагаються вибратися нагору, однак безуспішно, і гинуть від задухи. Дивно, що водолази відразу не зв’язали відбитки на піску з розкиданими по дну раковинами, які прийняли спочатку за опустилися сюди залишки життя з верхніх шарів блакитний дірки…