Більшість з нас вважають роботів створенням як мінімум XX століття. Дійсно, саме в минулому столітті вони стали постійними персонажами фантастичних романів і люди звикли до думки швидкого масового появи штучних істот. Але ось що стосується появи перших роботів, то можливо планку їх дня народження потрібно відсунути глибоко в минуле? (esoreiter.ru)
Ідеальний раб
Ще в Стародавній Греції люди мріяли про штучних рабах. Ви тільки уявіть, як такий раб зручний: завжди беззаперечно слухняний, слова зайвого поперек панові не скаже, не скаржиться на життя, не просить поліпшення умов праці, підвищення зарплати, соцпакет йому не потрібен і не потай мріє увіткнути господареві ніж проміж ребер.
А створити бойового робота, невразливого холодного вбивцю, чиє одне тільки «I will be back» валило б ворогів жах – це було просто межею мрій. Втіленням мрії став міф про величезному мідному Талосе.
Страж Криту мідний Талос
Зевс народився і виріс на Криті. Люблячи острів, він подарував його жителям захисника – величезного мідного велетня. Талос невпинно патрулював уздовж узбережжя, тричі в день обходячи Крит, одним відлякуючи своїм виглядом непроханих гостей. Якщо якесь судно з незрозумілих причин затримувалося на рейді (скажімо пасажири вирішили зробити пару селфи на тлі велетня), Тал відламував від найближчої скелі малееенький шматочок і кидав його в корабель. Їли не потрапив, то допитливим пощастило, а от якщо потрапив…
Але одного разу повз Криту пливли аргонавти з вкраденим золотим руном. На горі Талоса в команді грецьких авантюристів була Медея. Не дарма вона в міфі про аргонавтів іменується чаклункою. Поза всяким сумнівом дівчина володіла знаннями і навичками, які стороннім здавалися чаклунством.
Вона сказала Ясона «все буде ОК!», після чого напустила на велетня сон. Подкравшиеся до Талосу аргонавти за підказкою Медеї висмикнули з його п’яти цвях, запиравший кровоносну систему, вся кров з велетня витекла, він помер.
На сучасній мові це виглядає так: Медея ввела в програму вірус і викликала в ній збій, а аргонавти швиденько злили з механіко-гідравлічної системи рідина. Якщо у критян не було запасний цистерни з «божественною кров’ю» або інструкції щодо заповнення гідравлічної системи рідиною, то «труп» велетня можна було після цього здавати в металобрухт.
Інженер-конструктор Гефест
Талос був створенням бога вогню Гефеста. Зевс, хоч і був богом, робити ось такі пристрої не вмів. Дощ, грозу, мор на людей напустити – це будь ласка, а от створити працюючий механізм – тут однієї божественної сили мало, ще треба щось вміти руками робити.
Для цього у Зевса був у свиті інженер-конструктор Гефест. Саме він і займався виготовленням таких штучок, подаючи босові на затвердження готові креслення, а той лише затверджував проект.
Роботи Гефеста
Крім Талоса Гефест змайстрував роботів, які обслуговують бенкетах богів. На прохання громовержця Гефест викував кілька десятків штучних слуг у вигляді самохідних триніжків, роз’їжджають між столами на маленьких коліщатках. Вони слухняні були не просто усним наказом, але і уявному. (Про таких роботів, керованих думкою, сучасні інженери можуть тільки мріяти.)
Ось здавалося б, ну навіщо вони Зевсу? Чому він не міг узяти собі в якості слуг смертних або яких-небудь німф? Але якщо уявити, що ця деталь побуту богів була підглянена, все стає легко зрозумілим. Брати з собою в подорож на корабель, де доріг кожен кв. см. площі і кожен кг. вантажу ще й обслугу… самі розумієте, досить накладно.
Не забув талановитий інженер і себе. Для особистого споживання Гефест викував двох позолочених дівчат, які підтримували кульгавого бога під час прогулянок, развлекавших його співом і танцями, які володіли різноманітними жіночими знаннями».
Це теж цілком логічно. Відправляти в далеку подорож команду і при цьому не подумати, як її члени будуть вирішувати проблеми самотності – це дуже, дуже жорстоко.
Тільки міфи?
Коваль Гефест і його штучні створення сьогодні однозначно трактуються як міфи. Але дивлячись на них очам людини XXI століття, ловиш себе на думці, що розповіді про творення коваля дуже нагадують описи реальних технічних виробів. Так може вони такими і були насправді?
Автор Klim Podkova
Теги:
Роботи