Агасфер – той, хто вдарив Христа – “Факти про неймовірне”

0

Агасфер - тот, кто ударил Христа -

У нього було багато імен: Боттадио, Картафилус, Будедео, Ісаак Лакедем. Однак утвердилося Агасфер – під цим ім’ям ми знаємо людину, яка колись вдарив Христа і покараним за це Ісусом вічним життям. (esoreiter.ru)

Легенда про Агасфера

«Довгий і важкий був шлях на Голгофу. Піт і стікає з-під тернового вінця кров заливали обличчя. Важкий хрест тиснув на плечі. Навколо йшли фарисеї, выкрикивавшие образи і плюючи в нього. Ісус зупинився біля якогось будинку і сперся рукою об стіну. «Нічого, нічого! Іди куди йшов!» – Господар будинку відштовхнув Христа від стіни і під регіт оточуючих вдарив його у спину шевській колодкою. «Добре, – розтулив запечені губи Христос, – я піду, але ти будеш чекати мого повернення».

Агасфер - тот, кто ударил Христа -

І з тих пір єрусалимський швець блукає по світу, чи немає у нього ні сім’ї, ні вдома. І всюди переслідує його розповідь про глупце, прогнавшем від свого будинку нещасного. І куди б він не прийшов, всюди питає, чи не бачив хто людини з Хрестом? Адже тільки вторинне пришестя Христа позбавить його від фізичних і моральних мук.»

Така легенда про вічне блукальця Агасфера, відома з найдавніших часів, хоча ні в одному новозаветном тексті ви не знайдете згадки про неї. Це усне передання давно б забулося, стерлося з пам’яті, якщо б час від часу в різних кінцях Європи не з’являвся вічний блукач, Вічний жид Агасфер, залишаючи численні свідчення свого існування.

Покараний вічним життям

Перша письмова згадка про Агасфера ми знаходимо в праці Івана Мошаса «Леймонарьон» (VI століття н. е..). Серед інших в цьому збірнику оповідань є історія про зустріч якогось ченця з убогим ефіопом, який стверджував, що він саме той, хто колись вдарив Христа.

У 1228 році побував в Англії архієпископ Вірменії розповідав про зустріч з якимсь Йосипом. Той стверджував, що бачив Христа, розмовляв з ним і прогнав від свого будинку, за що був покараний вічними поневіряннями. Йосип розповів, що в момент здійснення свого проступку йому було 30 років і з тих пір не може померти. Кожен раз, досягнувши 100-річного віку, він відчуває страшні муки, які тривають кілька днів. По закінченні їх він знову стає 30-річним. Розповідь єпископа Вірменії залишився на сторінках «Великої хроніки» Матвія Паризького (1230 рік).

У 1242 році цей чоловік з’явився у Франції, в 1505 році в Богемії, є свідчення, що потім його бачили на арабському Сході, а в 1547 році Агасфер з’явився в Гамбурзі, де з ним зустрівся Куль фон Эйтцен, який згодом став доктором богослов’я єпископом Шлезвіга і залишив спогади про зустрічі.

Із записів Пауля фон Эйтцена

«Одного разу під час проповіді я звернув увагу на високого чоловіка в благенькому вбранні і з довгим волоссям. На вигляд йому було років 50. Після проповіді я підійшов до нього і запитав, хто він і звідки. Незнайомець представився євреєм з Єрусалиму, тим самим, що не дав перепочити Ісусу біля свого будинку, коли той ішов на кару. Агасфер розповів, що пішов за Христом і бачив смерть Сина Божого. За століття поневірянь нещасний через лють, відчай і озлобленість перейшов до усвідомлення своєї провини.

Агасфер - тот, кто ударил Христа -

Тепер він чекає другого пришестя спасителя в надії, що той простить його, адже свій гріх він скоїв через незнання. Тоді Агасфер, як і багато його одноплемінники, вважав Христа лжепророком, гідним кари і жахливий вирок вважав справедливим.

Я постарався навести довідки про цю людину, і дізнався, що він веде себе скромно, поміркований у їжі та питті, ніколи не сміється, мало говорить, ніякого майна не має, з підношень залишає собі саму малість, а все інше роздає бідним.»

Подальші поневіряння Агасфера

З появою книгодрукування свідоцтв про вічного блукальця стало набагато більше. Протягом XVI-XVII століть Агасфер відзначився в Мадриді, Відні, Любеку, Парижі, Гамбурзі, Брюсселі, Лейпцигу. З ним розмовляли хронікери, бургомістри, папські легати, єпископи, що залишили про це запис. У 1658 році він опинився Англії, де оксфордські професори, намагаючись викрити в ньому шахрая, влаштували скитальцу своєрідний іспит. Агасфер, за багато років обійшов всю землю, вбив їх своїми пізнаннями в найдавнішої історії, географії та здатністю вільно спілкуватися на всіх відомих професорів мовами.

У XIX столітті Агасфер в основному «гастролював» по Скандинавського півострову – більша частина повідомлень про зустрічі з них припадає на Данію та Швецію. Всі свідки описували Агасфера як високого і сутулого людини з довгим волоссям в лахмітті або поношеного одягу, відзначали знання ним багатьох мов і абсолютна байдужість до земних благ.

А ось у XX столітті Агасфер як пропав. Чи То люди стали черствей і перестали цікавитися волоцюгою в лахмітті, то він сам цього не хотів, адже відомо, що Агасфер ніколи не говорив першим, а тільки відповідав на запитання. Можливо, що вічний блукач не пропав, а до сих пір блукає десь поруч з нами і напружено шукає людину, що несе хрест.

Автор Klim Podkova

НОВОСТИ ПАРТНЕРОВ

НОВОСТИ ПАРТНЕРОВ

загрузка...