Незвичайні діти з високим рівнем інтелекту народжувалися завжди. За легендою малюк Леонардо да Вінчі так розмалював дерев’яний щит, що батько продав роботу сина у Флоренції за 100 дукатів. Моцарт почав складати музику з 5 років, а в 6 років виступав перед публікою. Вільям Сайдис почав читати в 18 місяців. У другій половині минулого століття таких дітей називали вундеркіндами. У 90-х весь світ заговорив про дітей-індиго. (esoreiter.ru)
Діти-індиго
Раніше долі незвичайних дітей складалися більш ніж сумно. Леонардо да Вінчі і Моцарт були рідкісними винятками, бо народилися в сім’ях, де їм приділяли належну увагу і давали можливість розвивати свої здібності. Якщо ж дитина з’являвся в бідній родині, змушеної вести щоденну боротьбу за існування, на його прагнення вирватися за межі окресленого життєвого кола дивилися як на дурощі. Батьки докладали всіх зусиль, щоб вибити з дитини дурь і зробити з нього нормального селянина, рибака, дрібного ремісника.
Поява і розвиток засобів комунікації, що дало цим дітям шанс. Звістка про появу чергового малолітньої генія швидко розносять ЗМІ, дитина опиняється в центрі уваги, йому допомагають як окремі особи, так і державні служби. У 1982 році американка Ненсі Тэпп, екстрасенс і ясновидиця, ввела у вживання термін «діти-індиго», оскільки аура цих незвичайних дітей не золотисто-жовтого кольору, як в інших, а темно-синього кольору (кольору індиго).
Звичайні генії
8-річний болгарин Марко Бовчев написав роман про загиблої цивілізації на Марсі. 12-річний астраханец Ваня Касьянов – безсумнівний технічний геній: з 20 проектів, висунутих їм на конкурс «Юні Кулібіни», відбір авторитетної комісії пройшли всі. Наташа Хлєбникова з Анапи до 16 років говорить на 120 мовах. Японець Якими Танако в 11 років прийнятий на роботу в автомобільну компанію в якості керівника відділу дизайну. Акиане Крамарик (США) з 4-х років малює, а з 7 пише поеми філософського змісту. Аеліта Андре з Австралії малює з 9 місяців, найдорожча її картина була продана за 30.000 доларів.
У багатьох виявляються паранормальні здібності. Канадка Мей Вілсон з 10 років зусиллям волі пересуває предмети. Петербуржець Сергій Краснов читає книги, не розкриваючи їх, а лише поклавши зверху руку. Наташа Дьоміна з Саранська бачить внутрішні органи людей. Ще діти-індиго вміють бачити з закритими очима, читати чужі думки і знають, що відбувається на відстані за тисячі км від них.
Чим діти-індиго відрізняються від нас?
За дітьми-індиго не тільки спостерігають, їх досліджують. Вченим дуже цікаво, чи є в організмі дітей-індиго які-небудь відхилення, що відрізняють їх від звичайних дітей? Звичайно, ніхто з батьків не дасть медикам «розпотрошити» своє дитя. І все ж дещо вчені з’ясували.
У незвичайних дітей розвинені в однаковій мірі обидві півкулі головного мозку, що дозволяє використовувати 15% ресурсів мозку. (У звичайної людини цей показник дорівнює 7%) Все це дозволяє їм не тільки швидко засвоювати великі масиви інформації, а й приймати рішення, спираючись крім як на логіку та знання, ще й на незрозумілу нам інтуїцію. Незрозуміло чому вони впевнені, що «треба робити тільки так» і їх варіант вирішення проблеми завжди самий вірний. Механізм цього нікому не зрозумілий навряд чи стане доступним нам у найближчому майбутньому.
Тяжкий тягар геніальності
Дітям-індиго дуже важко в нашому світі. Це як якщо б вас одягли в дитячі платтячка і штанці, відвели в дитячий сад і змусили гратися в пісочниці і слухати разом з усіма казку про Колобка і курочку Рябу. Всі психологи відзначають низьку комунікабельність дітей-індиго, їх схильність замикатися в собі, що не дивно: ну про що їм говорити зі своїми однолітками?
Але і в світі дорослих їм теж немає місця, вони все ж таки діти. Комфортно діти-індиго відчувають себе лише в компанії собі подібних, але їх дуже мало, щоб скласти співтовариство або соціальну групу. Самотність серед людей – доля переважної більшості дітей-індиго. Тому багато хто з них схильні до депресії, нервових зривів, дуже високий серед них відсоток самогубств.
Хто вони і звідки?
Згідно ходової теорії діти-індиго є плід роботи якоїсь сверхразвитой інопланетної цивілізації. Жертви викрадень НЛО часто розповідають, що у них брали проби крові, сім’яній рідині, зразки тканин. Створені в лабораторіях інопланетян діти-індиго повинні… А ось тут спробуйте вгадати, яка програма закладена в цих «бомби з годинниковим механізмом», коли вона спрацює і який буде результат. Діти-індиго можуть стати як щастям людства, так і його прокляттям, 50/50.
Згідно другої версії сверхумные діти є результат природного розвитку людини як виду. Визнаючи теорію еволюції Дарвіна, чому ми вважаємо, що людина як біологічний вид знаходиться поза її? Не тільки діти-індиго, але й звичайні діти набагато швидше за своїх батьків освоюють комп’ютери і новомодні гаджети. Вони набагато розумніші, інтелектуальнішим своїх батьків, більш пристосовані до прогресу.
Людство змінюється
Незалежно від того, яка з цих двох версій правильна (а можливо, є ще і третя, і четверта) вчені фіксують різке зростання народження дітей-індиго. За підрахунками психологів, 50 років тому серед рождавшихся їх було 1%, 30 років тому – 10%, а 12 років тому – вже 25%.
Людство переходить у нову якість і питання лише в тому, скільки ще пройде часу, поки надприродні якості дітей-індиго не будуть вважатися нормою. І тоді, дивлячись на нормального з нинішньої точки зору дитини, люди майбутнього будуть дивитися з жалем і зітхати: «Нещасний дитина, нещасні батьки».
Автор Klim Podkova