У 1962 році в африканській Республіці Танганьїка, на території якої нині знаходиться Танзанія, сталося дуже загадкове явище, досі не отримало чіткого пояснення і розбурхує уми багатьох дослідників. Вчені називають його «масовою істерією» і «психічної епідемією». (esoreiter.ru)
Все почалося 30 січня в селі Кашаша в центрі країни. Три учениці місцевої християнської школи-інтернату для дівчаток несподівано почали сміятися під час уроку, причому явно робили це вимушено. Не минуло й години, як у навчальному закладі вже безконтрольно реготали 95 159 вихованок віком 10-17 років, при цьому на вчителів та інших дорослих ця напасть чомусь не поширювалася.
Одні підлітки перестали сміятися через кілька годин, інші безперервно реготали до двох тижнів. Школу, зрозуміло, довелося закрити, проте все тільки почалося. Так звана «епідемія сміху» миттєво перекинулася на сусідні села і міста, дійшовши майже до сусідньої Уганди. Кількість неповнолітніх, які взяли ні з того ні з сього сміятися, склало більше тисячі, і все через «масової істерії» тимчасово закрили кілька десятків шкіл.
Очевидці розповідали, що видовище було воістину сюрреалістичним і божевільним. Діти, мовляв, хоч і реготали на весь голос, однак їхні очі були сповнені болю. Школярі пручалися, коли дорослі намагалися втримати їх, і заспокоювалися тільки тоді, коли повністю вибились із сил. Але навіть після цього багато хто з них продовжували істерично сміятися, що було більше схоже на відчайдушні схлипи. Приходячи в себе, юні африканці погано пам’ятали, що сталося з ними і часто відмовлялися про це говорити.
За різними даними, епідемія тривала від півроку до двох років. А потім також нез’ясовно закінчилася сама собою. Ортодоксальні вчені вважають, що її причиною могли стати вірусна інфекція, масовий психоз чи просте бажання підлітків звернути на себе увагу. Тим не менш, далеко не всі вірять в матеріалістичні пояснення даному феномену. Ще на самому початку епідемії місцеві шамани уклали, що діти одержимі злими силами. Знахарі намагалися проводити ритуали з вигнання нечисті, але безрезультатно.
Примітно, що особистість нульового пацієнта, тобто людини, що почав епідемію, невідома. Їм, очевидно, є одна з трьох дівчат, які почали сміятися першими в школі Кашаши, однак імена цих африканок таємничим чином загубилися в історії, так і не дійшовши до наших днів…