Не дивлячись на те, що офіційна наука не визнає єті, зустрічі з цим гуманоїдом відбуваються в різних частинах світу досить часто. І якщо навіть відкинути інтернетівські фейки і вигадані розповіді, то снігова людина реально нагадує про себе з завидною періодичністю. (esoreiter.ru)
Черговий такий цілком реальний випадок стався в Аргентині, де навіть не криптозоологи, а поліція міста Кинес провінції Сан-Луїс вже майже два тижні ганяється за загадковим істотою, який налякав місцевих фермерів.
Повідомлення про «чорної горилі» під два метри ростом, яка з легкістю перестрибує через таку ж по висоті огорожу з колючим дротом, стали надходити в екологічну поліцію Кинеса з 10 березня цього року. Але співробітники департаменту спочатку не надали цьому великого значення, просто продзвонивши по телефону всі довколишні зоопарки, цирки і впевнившись, що людиноподібні мавпи нізвідки не тікали.
Але тривожні сигнали від фермерів продовжували надходити, і тоді співробітники поліції приступили до пошуку чи дійсно снігової людини, то вітру в полі, як кажуть у народі. Ось що розповів журналістам про інцидент один з экозащитников міста Марсело Діас:
У нас відразу виникла підозра, що це все таки якась тварина, нехай не втекти з звіринця, але якимось чином опинився в даному регіоні. Однак у кількох місцях, де бачили цього гуманоїда, ми виявили сліди, явно не мавпячі, швидше людські, тільки дуже великих розмірів: причому, в цей час ніхто з людей не бігає босоніж по лісі, треба врахувати і це…
Криптозоологи тут же пожвавішали, оскільки сліди «чорної горили», як її прозвали фермери, виявилися вельми підозрілими і незвичайними для обезьны. Правда схожість їх на сліди людини дозволило заявити місцевому ветеринару (мабуть з метою заспокоєння місцевих жителів, які серйозно почали побоюватися цього незрозумілої істоти), що лякав людей якийсь жартівник. Незрозумілим у цьому випадку залишається тільки те, чому цей ряджений бігав по заростях босоніж і яким чином примудрявся з легкістю перемахивать двометровий паркан з колючим дротом. Притому і хода цього передбачуваного єті, як розповідав один з фермерів, була дуже дивною, далеко не людської – він немов ковзав над землею, легко, плавно і при цьому дуже швидко…
