Відповідаючи на запитання кореспондента RT, російський мікробіолог, професор Ратгерського університету США і Сколковского інституту науки РФ Костянтин Северинов постарався висвітлити досягнення генної інженерії, які найбільш хвилюють широку громадськість. (esoreiter.ru)
Наприклад, візьмемо проблему клонування людей. На думку вченого, клонування людей нічим не відрізняється від клонування тварини, скажімо, тієї ж вівці Доллі, що було зроблено ще 20 років тому. Проблема лише в естетиці, а не в можливостях. І ще, мабуть, у практичній доцільності такого клонування.
Припустимо, говорить професор, у вас є высокоудойная корова. Є сенс отримати клон такий же високопродуктивної корівки? Безумовно. Але з людиною зовсім інша справа. Людина індивідуальна, і клон буде індивідуальний. Якщо говорити простою мовою, два близнюки в утробі матері – це клони. Але хіба вони виростають однакові як особистості? Це дуже схоже на сюжет булгаковської повісті «Собаче серце», де професор Преображенський точно помічає, що його експеримент цікавий тільки з наукової точки зору, але не з практичної, оскільки будь-яка сільська баба може народжувати (виробляти нову людину) набагато простіше і природніше. З клонами людей приблизно те ж саме. Ніколи клон не замінить людину, зробивши таким чином його безсмертним, як це нерідко показують у фантастичних фільмах. Це буде зовсім інша людина.
Торкнувся Северінов і проблему з гмо-продуктами та їх небезпекою для людини. На його думку, це ще одне глибоке оману, яке існує серед людей. Адже що таке селекційна робота минулих століть, наприклад, всіма відомого Мічуріна? Те ж саме втручання та зміну геному тієї чи іншої культури, тільки відбувалося все це повільно. Сучасна генна інженерія створює нові види якоїсь рослини набагато швидше, але різниці ніякої. Не може змінений ген того ж помідора зробити помідором людини, як нерідко лякають обивателя, або навіть хоч якось вплинути на геном людини – гени добре захищені від цього, а інакше ми давно вже стали б усі помідорами…
І нарешті, торкнувшись питання пристосованості бактерій до сучасним медичним препаратам, наприклад, до антибіотиків, російський мікробіолог підкреслив, що ці мікроорганізми далеко не вороги людині, люди – це, грубо кажучи, судини з мікробами. Треба розуміти, що бактерії існують на Землі мільярди років, і будуть існувати, коли від нас на планеті і пам’яті не залишиться. Не можна сказати, що ці мікроорганізми мудріші за нас, але вони більш пристосовані до життя в будь-яких умовах, а тому боротися з ними методами «штучного знищення» — марно. До того ж ми просто не можемо існувати без цих мікроорганізмів, саме вони змінюють наші гени, але аж ніяк не гмо-продукти. Чому знищуючи нібито «шкідливі бактерії, ми стрижом всіх підряд, тим самим завдають собі великої шкоди. Чи Не простіше (не потрібніше) зміцнювати імунітет, ніж боротися практично з самим собою?..