Які поля ми знаємо? Електромагнітне, гравітаційне, може хтось чув про фермионном полі. Всі ми впевнені, що з часом будуть відкриті нові, дорога пізнання нескінченний. І ось британський психолог і біохімік Руперт Шелдрейк висунув теорію існування морфогеннного поля, яке є результатом взаємодії між собою разумов мільярдів жителів Землі. (esoreiter.ru)
Підозріло розумні діти
Хто з нас не дивувався, якими розумними стали нинішні діти. Тато по кілька хвилин думає, яку натиснути клавішу, а його 5-річний син тикає, здавалося б, не дивлячись, і завжди правильно! І всі програми в нього працюють як треба, і в інтернеті він як риба у воді, і в форексі йому все зрозуміло. І коли дорослий батько звертається до сина-першокласника за допомогою, то чує прикре: «Тату, ну чого тут незрозумілого? Це ж так просто!»
Нехай тато не засмучується і згадає себе, коли батьки звали його налаштувати пральну машинку-автомат, бо не могли розібратися в десятках кнопок. Нехай згадає, як мама не могла освоїти подарований їй мобільний телефон. (Вона так і навчилася на ньому тільки дзвонити.) А дід хай згадає, як безуспішно намагався роз’яснити своєму батькові основи радіотехніки. Діти завжди засвоювали нові знання швидше за своїх батьків. Ми до цього звикли і не задаємо питання, а чому так?
Експеримент Вільяма Макдугалла
Лабораторних щурів посадили у величезний лабіринт. Піддослідні тварини, перш ніж дістатися до виходу, здійснювали до 200 помилок. Друге покоління було розумніші, третє – ще розумнішими. Досвід тягнувся близько 15 років. Останнє покоління знаходило вихід вже безпомилково. Нічого дивного: старі навчали молодих, а ті передавали свої знання і досвід далі. А тепер увага!
У сусідньому блоці стояв точно такий же лабіринт, тільки щури в ньому бігали не лабораторні, а буквально «взяті з вулиці». І вони ні в чому не поступалися своїм лабораторним побратимам. Їх то хто вчив? Результат не змінювався, навіть коли між двома лабіринтами лежали тисячі кілометрів, один перебував у Англії, другий в Австралії.
Теорія Руперта Шелдрейка
Науковий співробітник Королівського товариства при Кембриджському університеті, директор лабораторії біохімічних та молекулярних досліджень в коледжі Клер (Кембридж), біолог зі світовим іменем Р. Шелдрейк висунув теорію, згідно якої навчені щури передавали набуті знання всім своїм родичам через особливий механізм біологічного резонансу, який він назвав морфогенным полем. Навчені щури викладають свої знання в якийсь «банк даних», де вони стають доступними їх родичам.
Точно так само черпають знання з морфогенного поля та наші малолітні генії. Вони просто обмінюються інформацією між собою на телепатичному рівні. Що дізнався один, негайно стає відомо іншим.
А от далі відбувається незрозуміле. З часом людина втрачає цю чудову здатність і єдиним засобом отримання знань для нього стає навчання.
Що обіцяє людству ця теорія?
Якщо людина навчиться керувати цим полем, процес навчання прискориться неймовірно. Будь-який індивідуум буде просто черпати готові знання з «банку даних». Натиснув кнопочку – і ти доктор наук, натиснув ще одну – і ти вже академік.
Проте ще в минулому столітті фантасти застерігали людство від невгамовної ейфорії: не розучиться в цьому випадку людство вчитися самостійно? Чи Не стане воно живим роботом, мозок якого начиняє хтось ззовні? Не розучиться людина просто думати, міркувати, зіставляти?
А поки наші діти, сидячи за ноутбуками, телепатично спілкуються з однолітками, і як вони це роблять, залишається загадкою.
Автор Klim Podkova